Публікації < Повернутися до переліку публікацій

Чи стане бізнесу легше жити завдяки Закону про Службу фінрозслідувань?

2017-03-24
Оніщенко Олександр Віталійович
Керуючий партнер, адвокат, керівник практики вирішення спорів та податкової практики АК "Правочин"

Про автора >


Кабмін нещодавно ухвалив законопроект міністерства фінансів про нову Службу фінансових розслідувань, котра має замінити випадково ліквідовану податкову міліцію. Юристи пояснили для Delo.UA, які найпрогресивніші для підприємців зміни містить закон, а також проаналізували, кому саме має підпорядковуватися новий орган.

 


Ранок 22 березня виявився для українського бізнесу дійсно добрим. Після числених доопрацювань та тривалих обговорень, включаючи кулуарні домовленості, уряд нарешті схвалив Мінфінівський проект щодо створення Служби фінансових розслідувань.

 

Про цю добру новину я дізнався зі своєї стрічки в facebook. Вона йшла одразу після посту одного з моїх колег по цеху про дії співробітників податкової міліції із красномовним додатком у вигляді фото зламаних дверей офісу, людей в масках та камуфляжі, розкиданих документів і вилучених системних блоків комп"ютерів. Співпадіння? Маю сумнів. Такі світлини з"являються в моїй стрічці, і не тільки в моїй, регулярно.

 

І ось нарешті з'явилася надія, що цьому рудименту

пострадянської епохи прийде кінець.

 

Я далекий від переможних реляцій з цього приводу, оскільки законопроект парламентом ще не прийнятий, хоча і президент, і прем"єр вже висловили свою схвальну позицію. Але найголовніше — чи не створюємо ми нового монстра у вигляді Служби? Чи дійсно СФР — це стратегічний крок до поліпшення бізнес-клімату, залучення інвестицій та подальшого розвитку економіки, як про це оптимістично доповідає кабмінівський портал?


"Хто на новенького?"

В українських реаліях не важливо, як буде називатися служба. Навіть її обсяг та склад повноважень не є вирішальними.

 

Найголовніше — хто буде контролювати нову Службу.

 

Претендентів кілька. І саме ця підкилимна боротьба між ними пояснює тривалу підготовку і розгляд законопроектів в кулуарах різних відомств.

Незважаючи на прийняття Кабміном саме Мінфінівського законопроекту, питання контролю над службою дотепер не знято. Боротьба точиться між Міністерством внутрішніх справ, Державною фіскальною службою та, власне, Мінфіном.

Вважаю, що концептуально неправильно підпорядковувати сервісну інтелектуальну службу — а саме в такому вигляді вона задекларована розробниками законопроекту — силовикам із МВС. З іншого боку, було б помилкою залишати її і в ДФС, враховуючи сумний бекграунд і гучні корупційні скандали у відомстві. Нібито залишається Мінфін.

 

Але враховуючи мінливість української політики,

множинність впливів і непередбачуваність парламенту — точно

спрогнозувати, хто ж буде контролювати Службу, вкрай важко.

 

Щоправда, Мінфін, як координатор, підтримується МВФ, що надає пану Олександру Данилюку додаткових шансів.

 

Чому це важливо?

Від того, хто координує роботу СФР, будуть залежати принципи створення цього органу. Чи буде він каральним, як стара податкова міліція, чи все ж — аналітичним, за принципом подібних органів в розвинутих країнах. Відтак, або бізнес продовжують "кошмарити" ті самі м"язисті хлопці під оновленою вивіскою Служби, або ж це буде принципово нова структура, де працюватимуть переважно ботани-інтелектуали в білих комірцях, сконцентровані на запобіганні злочинів в економічній, фінансовій та податковій сферах. Погодьтеся, різниця відчутна навіть за зовнішніми ознаками.

 

Крім того, розробники законопроекту спрямували

свої зусилля на усунення дублювання повноважень контролюючих

органів у боротьбі зі злочинністю.

 

Формування єдиного сучасного органу в цій сфері давно стоїть на порядку денному і потребує негайного вирішення. Інакше натовпи перевіряючих з різних відомств і надалі будуть пити кров українського бізнесу.

Ключові повноваження СФР виписані в законі відповідно до бачення Мінфіном служби як інтелектуальної і сервісної. З іншого боку, і каральної функції вона не позбавлена. Адже має здійснювати оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, приймати, реєструвати заяви про злочини, відповідно до підсудності служби.

 


 

ТОП-5 покращень для бізнесу

Український бізнес чекає покращень від кожної влади. Щоправда, на практиці справа найчастіше обмежується передвиборчими обіцянками. Сподіваюся, що у разі прийняття запропонованого законопроекту про Службу фінрозслідувань, ситуація з перетворенням обіцянок в реальні позитивні зміни все ж виправиться. Новинки, які, на мій погляд, перезавантажать відносини бізнесу і влади:

1. Створення Служби як єдиного контролюючого органу виявлення та розкриття злочинів у сфері господарської діяльності, що шкодять публічному інтересу в фінансовій сфері;

2. Акцент на сервісній, а не на оперативно-розшуковій функції служби. Іншими словами, завдання запобігати, а не тільки боротися з наслідками;

3. Конкурсний принцип добору і призначення кадрів до СФР;

4. Контроль за діяльністю Служби з боку громадськості. Адже повинна бути створена громадська рада у складі 35 членів, серед яких представники громадських об"єднань, профспілок, асоціацій, журналісти тощо;

5. Недопущення до Служби осіб, які після 2010 року проходили службу на посадах слідчих або оперативних працівників в підрозділах правоохоронних органів з протидії економічним злочинам.

 

Цікавинки від Мінфіну на десерт

Звісно, цими змінами законопроект не обмежується. Тому певну увагу слід приділити іншому. Зокрема, формуванню штату служби, матеріальному забезпеченню, спеціальним званням тощо.

 

Нова служба — нові підходи, вирішив Мінфін,

затвердивши порядок добору кандидатів на посаду в Службі

із застосуванням поліграфа під час співбесіди.

 

Під час служби такий поліграф проходиться посадовцями, детективами СФР щорічно. В службі встановлюються спеціальні звання — від молодшого до генерального інспектора (майже генеральний секретар). Останнє звання присвоюється виключно керівнику Служби. Посадові особи, що мають спеціальні звання, фактично мають ті самі повноваження, що й полісмени. А саме — застосовувати спеціальні засоби, зброю, проводити у осіб перевірку документів тощо.

Штат Служби фінрозслідувань скорочений порівняно із податковою міліцією більше, ніж на 1 000 осіб. Водночас зарплати також зростають.

 

Керівник буде отримувати 64 000 гривень, а детектив — 32 000 гривень.

 

Проте, хоч яким би вдалим і прогресивним видавався закон, в українських реаліях цього замало. Вкрай важлива практика його використання, яка іноді, як викривлене дзеркало, перетворює найбільші успіхи законотворення в найгучніші провали правозастосування.

 

Наступна публікаціяПопередня публікація