Comments < Back to comments list

Судебная практика: Сто уроков одиночества

2018-04-05
Oleksandr Onishchenko
Partner, attorney, manager of the disputs solving and tax practice АК "Правочин"

About autor >

На сьогодні новий Верхов­ний Суд розглянув понад 17 000 справ, клопотань і скарг. Темпи доволі серйозні, враховуючи, що навантаження на суддю залежно від юрисдикції коливається від 300 до 2 000 справ на одного суддю. За словами очільниці ВС, весь масив залишку справ (а це понад 105 000) планується розглянути приблизно за рік. Окрім Касаційного адміністративного суду у складі ВС, якому знадобиться точно більше часу, враховуючи, що саме в ньому навантаження найбільше.

За перші 100 з гаком днів нового ВС у більшості випадків підтвердив позиції ВСУ за багатьма категоріями справ. Серед найбільш цікавих і корисних для практики я виділив би такі:

1) статус фіктивного підприємства не сумісний із загальною підприємницькою діяльністю (постанова ВС від 6 лютого 2018 року № 826/6986/14);

2) стягнення транспортного податку за 2015 рік суперечить принципу стабільності податкового законодавства (постанова ВС від 18 січня 2018 року № 804/1241/17);

3) розмір орендної плати за землі державної комунальної власності має бути не меншим, ніж встановлено Податковим кодексом України незалежно від розміру, встановленого договором (постанова ВС від 24 січня 2018 року № 817/206/15);

4) платник податку не відповідає за порушення контрагентів, якщо не доведено його безпосередню участь у таких зловживаннях (постанова ВС від 6 лютого 2018 року № 804/4940/14).

Проте є чимало позицій, особливо в питаннях юрисдикцій розгляду справ, які внаслідок суперечливості практики передані на розгляд Великої Палати ВС, деякі рішення якої вже побачили світ (наприклад, справа «Дельта Банку» про відмову в стягненні заборгованості з ФОП та поручителів фізичних осіб в одному процесі (№ 2-1390/11) або справа про юрисдикцію суду про оскарження реєстраційних дій на підставі іпотечних договорів (№ 802/1792/17а).

Але, на мій погляд, найбільш цікавими і водночас контраверсійними є рішення нового ВС від 13 лютого 2018 року за позовом ТОВ «Альптрос» до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та від 7 лютого 2018 року за позовом ПП «Геліос-Транс» до ДПІ у м. Сєвєродонецьку. Обидва рішення стосуються скасування ППР унаслідок процедурних порушень під час призначення та проведення податкової перевірки.

Верховним Судом зроблено діаметрально протилежні висновки щодо наявності підстав для скасування такого ППР у випадку фактичного допуску працівників ДПІ до перевірки, навіть за відсутності підстав для її проведення або порушень порядку повідомлення про її проведення. Практика у зазначеній категорій справ змінювалась не­одноразово і, звісно, платники податків сподівались на чітку й остаточну позицію ВС з цього приводу. На жаль, поки невизначеність залишається, а захист платників від свавілля ДФС під великим питанням.

Нова структура судових рішень нового ВС більшістю юридичної спільноти сприймається позитивно, тож її, незважаючи на певні недоліки, можна оцінювати як значний крок у напрямі підвищення якості таких рішень. Абсолютно переконаний, що структурованість — це одна з ознак якості. Донедавна юристам-практикам доводилось опрацьовувати судові рішення, в яких описова й мотивувальна частини фактично були одним цілим, що викликало певні труднощі у виокремленні думки суду (якщо вона там взагалі була) щодо аргументів сторін та загального висновку суду по суті справи. Запропонована та впроваджена деякими суддями нового ВС структура рішень цю проблему розв’язує. Також однозначно можна стверджувати про наявність послідовності і логіки у викладенні окремих частин рішення.

Безумовно, не ідеалізуючи нову структуру, але серед її переваг варто відзначити кілька основних:

— по-перше, доступність і простота у сприйнятті та розумінні (причому не тільки для юристів, а насамперед для сторін спорів);

— по-друге, виокремлення аргументів сторін та реакції суду на них, що загалом сприяє довірі до судового рішення (Суд чує вас!);

— по-третє, чітка ідентифікація позицій Верховного Суду за наслідками розгляду справи, що в сукупності з розділами «Історія справи» та «Аргументи сторін» дає змогу ефективної систематизації правових позицій та формування практики.

У частині формування нової структури рішень ВС лише на початку шляху і, на жаль, лише деякі судді таку структуру використовують. З іншого боку, позитивним є створення робочої групи з розробки модельної структури судового рішення і процес його модернізації вже став незворотнім.

Сподіваюсь, уже найближчим часом таку структуру буде затверджено й усі рішення нового ВС будуть відповідним чином стандартизовані. Звісно, наступним кроком буде уніфікація судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Щодо адвокатів, то багато з них уже перейшли на підготовку своїх процесуальних документів (позовних заяв, скарг, клопотань) відповідно до структури судових рішень нового ВС, що з нашої точки зору сприятиме ліпшому розумінню і сприйняттю аргументів сторін, а отже, й оптимізації судового процесу в цілому.

Журнал «Український юрист»
№4, Квітень 2018
http://jurist.ua/?article/1527
Next commentPrev comment